Як оформити на роботу неповнолітнього?

Робота неповнолітніх осіб має ряд особливостей і обмежень. У цій консультації ми розповімо, які правила повинен дотримувати роботодавець при оформленні на роботу неповнолітніх співробітників, щоб уникнути штафів за порушення трудового законодавства.

Для довідки. Неповнолітніми вважаються особи від 14 до 18 років (ст. 32 Цивільного кодексу, далі – ЦК). А діти, які не досягли 14 років, – це малолітні (ст. 31 ЦК).

Згідно зі ст. 188 КЗпП приймати на роботу можна осіб, які досягли 16 років.

Прийняти на роботу можна і 15-річного підлітка, проте у такому разі додатково слід отримати від одного з батьків (особи, яка їх замінює) письмову згоду.

Роботодавець має право приймати на роботу осіб з 14 років, але тільки за одночасного дотримання таких умов:

• якщо неповнолітній є учнем загальноосвітньої школи, професійно-технічного або середньоспеціального навчалього закладу;
• він виконуватиме легку роботу, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання;
• робота виконуватиметься у вільний від навчання час;
• отримано згоду одного з батьків або особи, яка їх замінює.

Майте на увазі! Законодавством не передбачена форма надання згоди одного з батьків або особи, яка їх замінює, на працевлаштування неповнолітнього. На практиці батьки (особи, які їх замінюють) подають роботодавцеві заяву, у якій зазначається прохання прийняти на певну посаду неповнолітнього.

Перший етап (Пакет документів)

Для укладення трудового договору неповнолітній подає до кадрової служби документи, установлені ст. 24, 188, 191 КЗпП:

• заяву про прийняття на роботу;
• паспорт (нагадуємо, що згідно з п. 3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 25.03.15 р. № 302, паспорт повинні отримувати всі громадяни України, яким виповнилося 14 років);
• довідку з ІПН;
• трудову книжку (за наявності);
• письмову згоду одного з батьків або особи, яка їх замінює (якщо неповнолітньому від 14 до 16 років);
• документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію). Такий документ подається за необхідності;
• документ про стан здоров’я. Про проходження попереднього і періодичних медоглядів неповнолітніми детальніше поговоримо далі.

Другий етап (Оформлення трудового договору)

З особами віком до 18 років трудовий договір укладається у письмовій формі (ст. 24 КЗпП). Потім видається наказ про прийняття співробітника на роботу.

Третій етап (Повідомлення про прийняття на роботу)

Роботодавець зобов’язаний подати повідомлення про прийняття неповнолітнього співробітника до органу ДФС, як і в усіх інших випадках, до початку його роботи (ч. 3 ст. 24 КЗпП).

Четвертий етап (Запис до трудової книги)

Якщо неповнолітній працевлаштується вперше, то протягом 5 днів після його прийняття на роботу роботодавець повинен завести на нього трудову книжку (ст. 48 КЗпП).(У разі якщо працевлаштування відбувається на підприємство (юридичну особу).

ФОП не має права заводити трудову книжку для працівника, а підтвердженням його стажу буде письмовий трудовий договір із зазначенням періоду роботи.

П’ятий етап (Особова картка)

Особова картка працівника (як повнолітнього, так і неповнолітнього) оформляється за типовою формою № П-2

Шостий етап (Інструктаж)

Роботодавець при прийнятті на роботу та у процесі роботи повинен провести для працівника за свій рахунок інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги постраждалим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії (ст. 18 Закону № 2694).

Тільки після того як усі ці етапи будуть виконані, неповнолітнього співробітника можна допустити до роботи.

ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ:

ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ НЕПОВНОЛІТНІХ СПІВРОБІТНИКІВ

Згідно зі ст. 189 КЗпП роботодавці зобов’язані вести спеціальний облік неповнолітніх працівників із зазначенням дати їх народження. Правила ведення такого обліку в законодавстві не встановлені. Роботодавець має право вести такий облік у довільній формі (лист Мінсоцполітики від 04.09.13 р. № 697/021/106-13). Наприклад, це може бути окремий журнал обліку неповнолітніх співробітників.

ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ

Для неповнолітніх працівників установлена скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП), а саме для осіб віком:

• від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
• від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень.

Зарплата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпП).

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку. Тобто для осіб віком:

• від 16 до 18 років – 18 годин на тиждень;
• від 14 до 16 років – 12 годин на тиждень.

ОБМЕЖЕННЯ ЗА ВИДАМИ РОБІТ

Неповнолітніх співробітників не можна залучати (ст. 190 КЗпП):

• до важких робіт;
• робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці;
• підземних робіт;
• робіт, пов’язаних з підійманням і переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

ЗВІЛЬНЕННЯ НА ВИМОГУ БАТЬКІВ

Крім підстав для звільнення, передбачених у ст. 36, 40, 41 КЗпП, існує ще одна додаткова підстава для звільнення неповнолітнього співробітника. Згідно зі ст. 199 КЗпП трудовий договір (як безстроковий, так і строковий) з неповнолітнім може бути розірваний на вимогу батьків, усиновлювачів та опікунів, державних органів і посадових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю. Проте такі вимоги є законними, тільки якщо продовження роботи загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.