Чи має право керівник виконувати функції касира та підписувати касові документі окремо як касир та як керівник підприємства?
Відповідно до п. 44 розд. IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), керівник установи/підприємства під час прийняття на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його під підпис із вимогами Положення № 148.
Тобто особа, яка зараховується на роботу, має право виконувати обов’язки касира за умови оформлення:
- договору про повну матеріальну відповідальність, пов’язану з виконанням обов’язків касира;
- письмового розпорядження (наказу) керівника підприємства.
При цьому, згідно з п. 45 розд. IV Положення № 148 установи/підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов’язків покладають на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до письмового розпорядження керівника.
Керівник установи/підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи, зазначені у розділах III та IV Положення № 148, задля забезпечення оптимального процесу документообігу та контролю (п. 45 прим. 1 розд. ІV Положення № 148).
Враховуючи викладене, норми чинного законодавства не містять заборони щодо виконання функцій касира керівником підприємства.
При цьому, при оформленні касових документів керівник має право підписувати касові документи окремо як касир, та як керівник підприємства.
Декларацію у разі, якщо на її банківський рахунок, призначений для здійснення благодійної діяльності, надходять кошти не від податкових агентів.
Чи має право ФОП платник ЄП виписувати прибуткові касові ордери при розрахунках з покупцями?
Згідно з п. 15 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють готівкові розрахунки з покупцями, не ведуть касову книгу та не виписують прибуткові касові ордери. При цьому, з 01.01.2022 року для платників єдиного податку другої-четвертої груп є обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні ними розрахункових операцій в готівковій формі.
Відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО, ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку
Щодо особливостей відображення назви товару в розрахункових документах РРО/ПРРО
У Головному управління ДПС у Полтавській області повідомляють, що з 01.08.2023 Законом України від 30.06.2023 № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» були внесені зміни в пункт 2 статті 3 Закону від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) щодо спрощення фіскального чеку.
Зазначений пункт було доповнено абзацом другим:
Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Завдяки зазначеним змінам чітко визначені категорії продавців при продажу товару або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Водночас до ДПС почали звертатись платники податків з проханням роз’яснити:
Як має виглядати такий спрощений чек?
Як зазначати правильно групу товарів?
Де брати її назву, якщо виникають сумніви?
У зв’язку з цим надаємо в межах компетенції відповіді на ці питання.
Відповідь: при зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності віднесення певних товарів до певних груп рекомендуємо використовувати Державний класифікатор продукції та послуг (Наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457) в редакції Наказу Міністерства економіки від 16.02.2017 № 211 та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.
Така можливість встановлена прямою нормою Закону № 265 та не потребує створення нової форми фіскального касового чеку.
При цьому форма такого фіскального касового чека визначена в додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.
При зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, який класифікується за назвою «Групи», замість відображення конкретної позиції можна, наприклад, зазначати:
– «постільна білизна» замість «наволочка», «простирадло», «ковдра» і т.д.;
– «випічка» замість «пиріжок з маковою начинкою», «пиріжок з вишнею», «пиріжок з повидлом» і т.д.;
– «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» і т. д.
Щодо пом’якшень у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
Державна податкова служба України інформує, що процес фіскалізації в Україні не відбувся одномоментно, а тривав протягом багатьох років, запроваджувався поетапно та супроводжувався встановленням широкого спектру пільг для суб’єктів господарювання.
Відповідно до положень чинного законодавства України, починаючи із 01.01.2022 втратили дію пільги щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, а тому фізичні особи-підприємці (крім платників єдиного податку першої групи) при здійснені розрахунків за товари (послуги) зобов’язані застосовувати РРО або програмні РРО на загальних підставах.
У подальшому, у зв’язку із початком широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, Верховною Радою України, з метою адаптації бізнесу до нових умов, прийнято ряд законодавчих змін, зокрема, і до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Так, Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» розділ II «Прикінцеві положення» Закону № 265 доповнено пунктом 12, відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону № 265 не застосовувались.
На сьогодні, у зв’язку із прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) відновлено відповідальність за порушення порядку здійснення розрахунків за товари (послуги).
Водночас, цим же Законом № 3219 низку суб’єктів господарювання звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, що вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року.
(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор).
Починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання не нестимуть відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:
тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів).
Також Законом № 3219 суттєво зменшено розміри штрафних (фінансових) санкцій для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку, із 100 – 150 % до 25 – 50 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), відповідно.
(Крім тих які зареєстровані платниками податку на додану вартість, здійснюють діяльність з продажу підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
ДПС звертає увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сферу торгівлі, громадського харчування та послуг, до якого відноситься і Закон № 265, вбереже суб’єктів господарювання від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.
Наголошуємо, що ДПС при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів, перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Разом з цим, ДПС акцентує увагу, що виконання вимог законодавства, напряму чи опосередковано пов’язаного із поповненням державного бюджету, особливо під час воєнної агресії російської федерації проти України, є обов’язком кожного громадянина нашої держави!
Кожна сплачена копійка до державного бюджету гарантує:
належне забезпечення наших воїнів, які виборюють право народу України бути вільним;
своєчасні виплати тимчасово переміщеним особам та іншим соціально незахищеним групам населення;
наближає нашу перемогу та гарантує розвиток України. Враховуючи викладене, ДПС сподівається на високий рівень правової свідомості суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання обов’язків платника податків України.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері надання послуг (у тому числі суб’єктів господарювання, які надають послуги таксі)
Державна податкова служба України з метою інформування суб’єктів господарювання щодо законодавства у сфері здійснення розрахунків при надані послуг повідомляє.
Починаючи з 01.01.2022, припинили дію пільги щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), встановлені пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
На сьогодні суб’єкти господарювання при наданні послуг зобов’язані проводити розрахунки за них через РРО та надавати таким споживачам послуг розрахункові документи встановленої форми та змісту.
Поряд із цим, з метою повернення економіки України на довоєнний рівень та більш м’якого переходу суб’єктів господарювання у такий період, законодавець передбачив певні пом’якшення для бізнесу.
Так, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219 – IX) передбачено, що суб’єктів господарювання, які не здійснювали діяльності з продажу підакцизних товарів, купівлі/продажу іноземної валюти чи у сфері організації та проведення азартних ігор, звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року.
Також Законом № 3219-IX для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку та тих, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, передбачено ряд інших пом’якшень, зокрема, зменшено розміри штрафних (фінансових) санкцій із 100 – 150 % до 25 – 50 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), відповідно, надано право у розрахункових документах зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Звертаємо увагу, що з 01.10.2023 до суб’єктів господарювання, які надають послуги таксі та приймають до оплати готівкові кошти та/або електронні платіжні засоби без проведення таких операцій через РРО, можуть застосуватись штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону № 265.
Враховуючи викладене, Державна податкова служба України наголошує на необхідності неухильного дотримання вимог чинного законодавства України з метою попередження настання негативних наслідків у майбутньому.
Щодо відображення реквізитів електронних платіжних засобів (платіжних карток) у розрахункових документах РРО/ПРРО
Вимоги законодавства сфери розрахунків, пов’язані, зокрема, і з відображенням реквізитів електронних платіжних засобів – платіжних карток (далі – ЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов’язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.
Водночас, відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13, рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.
Звертаємо увагу, що законодавcтвом не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та POS-термінали.
Звертаємо увагу, що принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.
Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.
Просимо платників податків користуватися офіційними джерелами інформації та звертатися за роз’ясненнями з питань здійснення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до ДПС за телефонами, відображеними за посиланнями: https://zir.tax.gov.ua/ та https://tax.gov.ua/diyalnist-/podatkoviy-audit/zastosuvannya-rro-prro/fiskalizatsiya-rozrahunkovih-operatsiy/ або у будь-який інший, зручний для платника податків, спосіб.
Щодо формування та видачі фіскальних касових чеків покупцям при торгівлі в мережі Інтернет
У зв’язку з надходженням численних звернень від суб’єктів господарювання та з метою практичного застосування бізнесом, з питань проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, надаємо приклади алгоритму дій продавців у частині виконання обов’язку щодо формування та видачі фіскальних касових чеків покупцям при торгівлі в мережі Інтернет.
Незалежно від способу доставки та за умови повної попередньої оплати покупцем за реквізитами поточного рахунку продавця застосування РРО/ПРРО для нього є необов’язковим.
У всіх інших випадках слід враховувати, що якщо:
Доставка товару здійснюється сторонньою кур’єрською службою, а оплата товару готівкою або за допомогою електронного платіжного засобу (ЕПЗ):
Товар «А» замовляється на сайті інтернет-магазину продавця, інтернет-магазин передає товар «А» кур’єрській службі за попереднім повідомленням покупця, далі виключно кур’єрська служба передає товар «А» покупцю, проводить розрахунок та надає фіскальний касовий чек РРО/ПРРО, після цього кур’єрська служба перераховує вартість оплаченого товару зі свого рахунку на рахунок продавця.
Доставка товару здійснюється кур’єром продавця з оплатою готівкою:
Товар «А» замовляється на сайті інтернет-магазину продавця, інтернет-магазин передає товар «А» кур’єру, далі покупець товару оплачує готівкою товар кур’єру, кур’єр передає товар «А» покупцю та проводить розрахунок і надає фіскальний касовий чек РРО/ПРРО, після цього кур’єр вносить готівку в касу продавця.
Доставка товару здійснюється кур’єром продавця з оплатою на сайті інтернет-магазину за реквізитами електронного платіжного засобу (ЕПЗ):
Товар «А» замовляється на сайті інтернет-магазину продавця та оплачується за реквізитами ЕПЗ, далі інтернет-магазин проводить розрахунок та передає фіскальний касовий чек РРО/ПРРО разом з товаром «А» кур’єру, а кур’єр надає фіскальний касовий чек РРО/ПРРО та товар «А» покупцю.
Доставка товару здійснюється з оплатою товару у відділенні оператора поштового зв’язку:
Товар «А» замовляється на сайті інтернет-магазину продавця, далі інтернет-магазин передає товар «А» оператору поштового зв’язку, такий оператор від свого імені приймає післяплату та надає фіскальний касовий чек РРО/ПРРО, який це підтверджує, після чого оператор поштового зв’язку перераховує кошти за товар «А» зі свого рахунку на рахунок інтернет-магазину.
Доставка товару здійснюється з оплатою товару за реквізитами ЕПЗ продавця та/або відстроченням платежу:
У випадку попередньої оплати за товар «А» за реквізитами ЕПЗ інтернет- магазину або продажу товару «А» з відстроченням платежу оператор поштового зв’язку вручає покупцю товар «А» разом з фіскальним касовим чеком РРО/ПРРО від продавця.
Примітки:
Паперова та електронна форма фіскальних касових чеків є рівнозначними між собою та можуть видаватися у будь-якому з наведених випадків.
У випадку поділу оплати на частини, з врахуванням відсутності пільги, визначеної пунктом 2 статті 9 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», кількість фіскальних касових чеків має відповідати кількості частин оплати, в межах загальної суми чеку продажу, в якому зазначена номенклатура товарів.
Під наданням (видачою, врученням, передачею) фіскального касового чека слід розуміти всю варіативність можливих способів його передачі покупцю (споживачу). Таким чином, видати фіскальний касовий чек на апаратному РРО та/або програмному РРО означає вручити покупцю його паперову форму та/або надіслати фіскальний касовий чек в електронній формі на абонентський номер або адресу електронної пошти покупця (споживача).
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері надання послуг (у тому числі суб’єктів господарювання, які надають послуги таксі)
Головне управління ДПС у Полтавській області з метою інформування суб’єктів господарювання щодо законодавства у сфері здійснення розрахунків при надані послуг повідомляє.
На сьогодні суб’єкти господарювання при наданні послуг зобов’язані проводити розрахунки за них через РРО та надавати таким споживачам послуг розрахункові документи встановленої форми та змісту.
Звертаємо увагу, що з 01.10.2023 до суб’єктів господарювання, які надають послуги таксі та приймають до оплати готівкові кошти та/або електронні платіжні засоби без проведення таких операцій через РРО, можуть застосуватись штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Законом України від 30.06.2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку та тих, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, передбачено ряд інших пом’якшень, зокрема, зменшено розміри штрафних (фінансових) санкцій із 100 – 150 % до 25 – 50 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), відповідно, надано право у розрахункових документах зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Враховуючи викладене, Державна податкова служба України наголошує на необхідності неухильного дотримання вимог чинного законодавства України з метою попередження настання негативних наслідків у майбутньому.
Щодо пом’якшень у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
Головне управління ДПС у Полтавській області інформує, що процес фіскалізації в Україні не відбувся одномоментно, а тривав протягом багатьох років, запроваджувався поетапно та супроводжувався встановленням широкого спектру пільг для суб’єктів господарювання.
Відповідно до положень чинного законодавства України, починаючи із 01.01.2022 втратили дію пільги щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, а тому фізичні особи-підприємці (крім платників єдиного податку першої групи) при здійснені розрахунків за товари (послуги) зобов’язані застосовувати РРО або програмні РРО на загальних підставах.
У подальшому, у зв’язку із початком широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, Верховною Радою України, з метою адаптації бізнесу до нових умов, прийнято ряд законодавчих змін, зокрема, і до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Так, Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» розділ II «Прикінцеві положення» Закону № 265 доповнено пунктом 12, відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону № 265 не застосовувались.
На сьогодні, у зв’язку із прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) відновлено відповідальність за порушення порядку здійснення розрахунків за товари (послуги).
Водночас, цим же Законом № 3219 низку суб’єктів господарювання звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, що вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року.
(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор).
Починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання не нестимуть відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:
тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів).
Також Законом № 3219 суттєво зменшено розміри штрафних (фінансових) санкцій для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку, із 100 – 150 % до 25 – 50 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), відповідно.
(Крім тих які зареєстровані платниками податку на додану вартість, здійснюють діяльність з продажу підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
ДПС звертає увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сферу торгівлі, громадського харчування та послуг, до якого відноситься і Закон № 265, вбереже суб’єктів господарювання від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.
Наголошуємо, що ДПС при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів, перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У розділі «Онлайн-навчання» розміщено нові матеріали для платників
Протягом останнього тижня у розділі «Онлайн-навчання» на веб-порталі ДПС, який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати, розміщено нові матеріали.
У підрозділі «Інші платежі, що сплачуються до державного бюджету» доступний матеріал на тему: «До уваги платників податку, які провели експортно-імпортні операції з резидентами російської федерації та республіки білорусь!».
У підрозділі «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» доступний матеріал на тему: «До уваги юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!».
У підрозділі «Єдиний податок» розміщено презентаційні матеріли: «Як ФОП обрати спрощену систему оподаткування?».
У підрозділі «Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування» розміщено презентаційні матеріали: «Алгоритм заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи кампаній».
У підрозділі «Застосування РРО/ПРРО» розміщено презентаційні матеріали: «До уваги суб’єктів господарювання, які надають послуги з перевезення пасажирів (таксі)!».
Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюватиметься новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються. Загалом на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» містить понад 200 відео, текстових та презентаційних матеріалів.
Чат-бот «StopViolationBot» – можливість повідомити про порушення податкового законодавства
Державна податкова служба України нагадує громадянам про можливість у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці, повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» в месенджері Telegram про відомі факти порушень законодавства, зокрема, щодо:
незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків;
відмову у розрахунку банківською карткою;
завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби;
неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;
здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.
Повідомити ДПС про такі факти можливо перейшовши за посиланням:
Чат-бот ДПС «StopViolationBot»
Наявна у ДПС податкова інформація, отримана через чат-бот «StopViolationBot», про можливі порушення платниками податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі перевірки.
Отримання відомостей про доходи у смартфоні за 5 хвилин!
Отримайте відомості про доходи в мобільному додатку «Моя податкова»!
Як це працює?
– Необхідно завантажити застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play;
– ідентифікуватися онлайн з використанням файлового або хмарного КЕП будь-якого надавача;
– обрати «Отримати відомості про суми виплачених доходів» у розділі «Послуги»;
– вказати необхідний період, за який бажаєте отримати відомості;
– отримати результат за 5 хвилин.
Понад 28 тисяч користувачів, які вже завантажили додаток «Моя податкова», отримують послуги у смартфоні! Цінуй свій час та приєднуйся!
Щодо змін законодавства у сфері контролю за обігом підакцизних товарів (продукції)
ДПС України листом від 07.09.2023 № 22083/7/99-00-09-04-02-07 повідомила що у зв’язку з набранням чинності 27 липня 2023 року (з дня, наступного за днем опублікування) Закону України від 29 червня 2023 року № 3173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуванності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 3173), відбулися зміни у сфері контролю за обігом підакцизних товарів (продукції).
Закон № 3173 вводиться в дію поетапно: з 1 січня 2026 року, крім окремих його норм, які набирають чинності з 22 січня 2024 року (через 180 календарних днів з дня його опублікування), та норм що набрали чинності та введені в дію з 26 липня 2023 року (з дня опублікування Закону № 3173).
З 1 січня 2026 року вводяться в дію норми, зокрема, щодо внесення комплексних змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481), які передбачають запровадження електронної марки акцизного податку та електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка забезпечує відображення обігу товарів (продукції), що підлягають маркуванню, в Електронній системі обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на всіх етапах переміщення таких товарів (продукції) від виробника/імпортера до кінцевого споживача.
З 26 липня 2023 року (з дня опублікування Закону № 3173) набрали чинності та введені в дію такі норми:
1) зміни до підпункту 14.1.252 пункту 14.1 статті 14 Кодексу та до абзацу одинадцятого статті 1 Закону № 481 в частині уточнення визначення терміну «тютюнові вироби», зокрема віднесення до тютюнових виробів інших виробів з тютюну і його замінників, а також тютюнових виробів для вдихання без горіння шляхом нагрівання;
2) в абзаці двадцять першому статті1 Закону № 481 (у визначенні терміну «місце зберігання››), слова «та тютюнових виробів» замінено словами «тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», отже розширено перелік товарів, які повинні зберігатися у місцях зберігання, відомості про місцезнаходження яких вносяться до Єдиного державного реєстру місць зберігання;
3) зміни до частини першої статті 11′ Закону № 481, якими уточнено вимогу щодо нанесення виробником або імпортером встановленої максимальної роздрібної ціни на тютюн, промислові замінники тютюну на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів;
4) змінами до статті 17 Закону № 481, якими:
у абзацах двадцять другому та двадцять п’ятому приведено у відповідність посилання на частини третю і четверту статті 15 Закону № 481 (в частині встановлення обмежень щодо реалізації (передачі) ферментованої тютюнової сировини лише на експорт або виробникам тютюнових виробів, а також імпорту на митну територію України або придбання паперу цигаркового та фільтрів для виробництва сигарет та/або їх реалізація на митній території України лише за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів);
передбачено встановити застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів у разі:
роздрібної торгівлі за цінами, вищими максимальних роздрібних цін на
тютюн, промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, встановлених виробниками/імпортерами, у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб’єкта господарювання товарів (продукції) але не менше 10000 гривень;
виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, у розмірі 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.
З 22 січня 2024 року набирають чинності та вводяться в дію норми щодо внесення таких змін:
1) до статті 225 Кодексу – запровадження оформлення податкового векселя при ввезенні виробником на митну територію України алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару. Порядок випуску, обігу та погашення таких податкових векселів буде встановлено Кабінетом Міністрів України (статтю доповнено новими пунктами 225.5 ‘ і 225.10);
2) до статті 1 та статті 2 ‘ (викладена в новій редакції) Закону № 481 – удосконалення порядку ведення Єдиного реєстру обладнання та посилення контролю за обігом тютюнової сировини:
встановлюється обов’язковість реєстрації обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини у Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів;
уточнюється перелік обладнання для підготовки або обробки тютюну,
тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, який
повинен бути внесений до Єдиного реєстру обладнання, а саме:
автоматизовані машини (механізми), що призначені для:
підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини;
нарізання тютюнового листа для наступного використання у виробництві тютюнових виробів;
виробництва відновленого тютюну;
виготовлення (виробництва) сигарет, цигарок, сигарил шляхом вкладення тютюнового листа або тютюнової суміші в сигаретний папір або цигаркові гільзи, або листи тютюну з наступним формуванням таких тютюнових виробів;
пакування визначеної кількості сигарет, цигарок, сигарил у пачки відповідного формату шляхом розподілення єдиного потоку на порції визначеної кількості, вкладання таких порцій у заготовку пачки відповідного формату та фінального формування пачки з визначеною кількістю таких тютюнових виробів;
автоматизовані машини (механізми) – обладнання з електричним чи неелектричним нагріванням для обробки матеріалів шляхом зміни температури та механічні пристрої, які використовуються для промислового виробництва люлькового, нюхального, смоктального, жувального тютюну чи його замінників (нарізання, змішування, формування люлькового тютюну, махорки, тютюновмісних сумішей для кальянів, фінальне формування пачки (упаковки) тютюну чи махорки для смоктання, жування, нюхання чи вдихання без горіння шляхом нагрівання);
автоматизовані машини (механізми), призначені для нанесення марок акцизного податку на пачки відповідного формату;
уточнюється перелік інформації, яка повинна міститися у заяві на реєстрацію/виключення обладнання з Єдиного реєстру обладнання, та документів, які подаються до таких заяв;
встановлюється порядок знищення обладнання за заявою власника обладнання.
Крім цього, передбачено, що Порядок ведення Єдиного реєстру обладнання затверджується Кабінетом Міністрів України, а форми заяв про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, про виключення відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, затверджуються Міністерством фінансів України;
3) до статей 2, 3, 15 та 17 Закону № 481 – доповнення переліку підакцизних товарів, місця зберігання яких підлягають внесенню до Єдиного
державного реєстру місць зберігання, внесені такі зміни:
встановлено обов’язок внесення місць зберігання тютюнової сировини (стаття 2 Закону) та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (як це передбачено змінами до статей 2 та 15) до Єдиного державного реєстру місць зберігання, а також передбачена відповідальність за порушення таких вимог (зміни до статті 17);
передбачено, що виробництво та/або зберігання тютюнової сировини може здійснюватися лише:
суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають ліцензію на право виробництва тютюнових виробів (лише у разі, якщо таке місце зберігання розташоване за іншою адресою (у приміщенні), ніж місцезнаходження виробництва);
тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію (передачу) ферментованої тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або на експорт;
суб’єктами господарювання, які займаються вирощуванням тютюну;
запроваджується надання суб’єкту господарювання в електронному вигляді витягу про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру (на заміну Довідки про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру);
передбачено анулювання ліцензії у разі виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі необлікованою тютюновою сировиною, яка зберігається в місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру (доповнено частину двадцять четверту статті 3);
уточнено вимоги до реєстрації / виключення з Єдиного реєстру місць зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу та алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
