Кадровий голод залишається однією з головних проблем українського бізнесу в умовах війни. Через міграцію населення, зміну професій та загальне скорочення ринку праці підприємствам дедалі складніше знаходити кваліфікованих працівників. Особливо гостро це відчувають виробничі компанії, де підготовка спеціаліста займає місяці, а іноді — роки. Одним із прикладів того, як цю проблему можна вирішувати завдяки взаємодії бізнесу, державних інституцій та міжнародних партнерів, став досвід ПП «Перлина стилів».
Коли ринок праці не дає готових фахівців
ПП «Перлина стилів» — трикотажне виробництво, яке виготовляє одяг для цивільних і військових потреб. За словами керівника підприємства Дмитра Кошарного, останніми роками компанія дедалі гостріше відчуває нестачу персоналу: частина працівників виїхала через війну, частина змінила сферу діяльності, а знайти кваліфікованих швачок на ринку праці стає дедалі складніше.
«Зараз доводиться фактично готувати кадри з нуля. Підготовка фахівця — це тривалий процес, який потребує часу, ресурсу й досвідчених наставників», — зазначає підприємець.
Одним із рішень для компанії стала співпраця з Горішньоплавнівським управлінням Кременчуцької філії Полтавського обласного центру зайнятості, де підприємцю запропонували взяти участь у грантовій програмі від Helvetas Swiss Intercooperation, що реалізується у співпраці з Державною службою зайнятості.
Як це працює
Програма передбачала фінансування тримісячного стажування для нових працівників із числа вразливих категорій населення. Грант покривав заробітну плату шести стажерів, усі податки та обов’язкові платежі, оплату праці наставника-бригадира, а також частину витрат на матеріально-технічне забезпечення навчання.
«Близько 20 % грантових коштів підприємство спрямувало на закупівлю обладнання та витратних матеріалів: розкрійних ножиць, ниток, фурнітури та полотна», — розповідає Дмитро Кошарний.
Ці ресурси використали для організації навчального процесу: на підприємстві облаштували окремі робочі місця для стажерів і забезпечили їх матеріалами для практики, не відволікаючи основне виробництво від виконання замовлень.
Подання заявки: швидко, але з високими вимогами до звітності
«Процес подання заявки був достатньо простим і зайняв близько 30 хвилин. Після оцінювання виробничих можливостей підприємства та проходження конкурсного відбору компанія увійшла до числа восьми переможців програми по Україні», — говорить підприємець.
Найбільш ресурсозатратним етапом реалізації проєкту став бухгалтерський супровід: відкриття зарплатних проєктів для стажерів, ведення окремого обліку виплат, документальне підтвердження кожної закупівлі та підготовка фінансової звітності щодо використання грантових коштів.
За словами підприємця, саме адміністративно-звітна складова стала найбільшим викликом, водночас цей процес дав компанії додатковий практичний досвід.
Відбір кандидатів: мотивація важливіша за досвід
У співпраці з Центром зайнятості підприємство залучило близько 15 кандидатів на участь у відборі. Пріоритет надавався представникам вразливих категорій: внутрішньо переміщеним особам, людям з інвалідністю та малозабезпеченим.
Втім, ключовим критерієм для роботодавця була не формальна відповідність умовам програми, а реальна мотивація працювати у цій сфері. Після внутрішнього відбору сформували групу з шести стажерів.
Результат: двоє нових працівників для підприємства
«Така робота вимагає посидючості, уважності та бажання вчитися. Не кожен готовий до цієї професії», — наголошує підприємець.
За підсумками тримісячного стажування двоє учасників продемонстрували достатній рівень здібностей і залишилися працювати на підприємстві. Для компанії це означає не лише закриття частини вакансій, а й формування власного кадрового резерву під конкретні виробничі потреби.
Попри значне адміністративне навантаження, Дмитро Кошарний каже, що участь у програмі себе виправдала. Підприємство вже подало заявку повторно й планує надалі використовувати грантову підтримку для залучення та підготовки нових працівників. Для компанії це не перший досвід участі у грантових програмах — на підприємстві вже працювали з подібними інструментами підтримки й мають практичне розуміння того, як адаптувати їх під потреби виробництва.
Чому це важливо не лише для бізнесу, а й для громади
За даними Горішньоплавнівського управління Кременчуцької філії Полтавського обласного центру зайнятості, лише у 2025 році працевлаштовано 231 безробітного, 95 осіб пройшли перекваліфікацію, а 20 роботодавців отримали грантову підтримку.
У першому кварталі 2026 року вже видано 3 гранти та працевлаштовано 32 особи.
Серед найбільш затребуваних професій у громаді — слюсарі-ремонтники, електромонтери, вчителі та швачки.
Досвід ПП «Перлина стилів» демонструє: за умов ефективної співпраці між бізнесом, службою зайнятості та міжнародними партнерами грантові програми можуть стати дієвим інструментом подолання кадрового дефіциту. Для підприємців це не лише можливість отримати фінансову підтримку, а й механізм розвитку власного кадрового потенціалу та посилення економічної стійкості громади.
P.S. Інформація про нові грантові можливості для бізнесу регулярно з’являється на нашому сайті.
Останні коментарі